Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обмітати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
замітати — замести (мітлою, віником збирати з якоїсь поверхні сміття), мести, підмітати, підмести, вимітати, вимести; обмітати, обмести (навколо чого н.) … Словник синонімів української мови
змітати — а/ю, а/єш, недок., змести/, змету/, змете/ш, док., перех. 1) Метучи, стираючи, видаляти з якої небудь поверхні сміття, пил, сніг і т. ін. || Обмітаючи, струшуючи і т. ін., очищати що небудь від чогось. || Переміщати, відносити куди небудь своїм… … Український тлумачний словник
обмести — див. обмітати … Український тлумачний словник
обсипати — I (покривати всю поверхню, з усіх боків, трусячи, сиплючи чимось / сиплючись), осипати, обтрушувати, обтрусити, обмітати, обмести (чим без додатка); запорошувати, запорошити, припорошувати, припорошити (тонким шаром) Пор. сипати I II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
